Lublin: propozycje Parafii na Zgromadzenie Eparchialne (3-4.X.2014)

                           ПРОТОКОЛ ПАРАФІЯЛЬНИХ ЗБОРІВ

       ПРОВЕДЕНИХ 22 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ БОЖОГО В ЛЮБЛИНІ

[dane osób wybranych na członków rady parafialnej i kandydatów na delegatów świeckich Zgromadzenia usunięto]

3)    Ухвалено такі пропозиції тем для собору: 

ПРОВІД

1. Фундаментальне питання – чи УГКЦ в Польщі стратегічно зорієнтована на розвиток, чи на т.зв. «зберігання» (читай: повільний занепад)?

Це питання у світлі нашої реальности не має чисто риторичного характеру. Від відповіді на нього залежить напрямок дій у всіх чи майже всіх ділянках.

2. Аудит парафій.

Потрібно провести дослідження парафіяльного життя усіх греко-катлицьких громад Польщі. Які є в кожній парафії вияви релігійного життя? Скільки вірних (з урахуванням віку, громадянства, національної та мовної тотожности)? Скільки хрещень, дітей до першої сповіді, учнів на катехизації, шлюбів, смертей – і яка динаміка змін цих чисел за останні роки? У випадку кожної парафії слід спробувати знайти відповідь на питання: чи парафія розвивається, чи завмирає; чи є можливість розвиватися краще (евт. запобігти запепадові);  чи це можливо за рахунок збільшення народжуваности в молодих парафіяльних родинах, чи є перспектива розвитку за рахунок  приходу людей іззовні (імігранти, місцеві «конвертити»)? Для кожної парафії слід би зробити висновок: чи вона приречена радше на закриття (якщо так, то приблизно коли), чи має перспективи розвитку?

3. Створення Архиєпаріяльної  Душпастирської Ради.

Рада мала бути створена 9 років тому. Важливо, щоби врешті-решт покликати її до життя, не як формальну «прикрасу» без значення, але як дійсний дорадчий орган Владики.

4. Устроєво-адміністративні питання.

Досі належним чином не врегульована суб’єктність УГКЦ в польскому праві (УГКЦ не має статусу юридичної особи) та її законна відрубність від Церкви Римо-Католицької. Не устійнена належним чином назва Церкви і схема назви парафії. Наявність двох лише єпархій робить неможливим створення Синоду Єпископів Митрополії. Тому-то слід би постаратися про створення ще однієї або двох єпархій – якщо УГКЦ у Польщі має розвиватися. Якщо має іти в протилежному напрямку – слід залишити одну єпархію з митрополичим титулом і з центром у Варшаві. Програма-мінімум це корекція міжєпархіяльних кордонів, щоби Варшава, П’ясечно і Лодзь були в одній єпархії. Для парафій Центральної Польщі варто б створити окремий деканат, напр. Варшавсько-Люблинський.

5.  Офіційне і відкрите привернення свячень одружених кандидатів у пресвітери з Польщі у власній країні, а не поза її межами.

6. Ширше використання інтернету та електронної пошти у налагодженні зв’язку між душпастирями і мирянами.

7. Публікування парафіяльних вісників у інтернеті.

8. Реальна співучасть вірних у вирішенні проблем парафіяльного життя.

9. Створення кращих можливостей для участи молодої частини вірних в парафіяльному житті, зокрема в літургійній прислузі.

ЛІТУРГІЯ

10. Потреба створення літургійної комісії.

Згідно з церковним законодавством (у т.ч. і єпархіяльного рівня) така комісія мала б уже давно діяти. Її роль у впорядкуванні літургійного життя не вимагає пояснень.

11.  Проведення дослідження думки вірних щодо літургійного календаря.

Слід провести загальне, професійне, неупереджене дослідження, попереджене відповідною підготовкою вірних. У запитниках слід представити три розв’язки: збереження старого стилю, перехід на календар новоюліянський, перехід на календар григоріянський. Вірні мали б знати, у чому полягає кожен з варіянтів. Відповідь мала б бути подвійною, тобто: 1) як найзручніше респонденту і його рідним, 2) який варіянт респондент уважає найкращим для УГКЦ в РП. Анкети мали б також урахувати вік, освіту і зайнятість опитуваних.

З міжконфесійної («екуменічної») перспективи, як здається, при евт. зміні календаря варто б мабуть прийняти календар неовізантійський, як апробований Православною Церквою. Евентуальна зміна мала б бути плодом ретельного вивчення результатів опитування – з урахуванням зокрема того, як бачать справу не діти (зокрема священичі та учні укр. шкіл), студенти чи пенсіонери, але перш за все ті вірні, що працюють за наймом. У парафіях, де помітне число громадян України, у випадку зміни слід забезпечити додаткові відправи на 7 січня, 19 січня і евт. «старий» Великдень (якщо буде прийнято календар григоріянський).

12. Повернення до первісного тексту Символу Віри, без «і Сина».

Нема зараз ніяких перешкод, щоби наші Єпархіяльні Архиєреї зробили рішення усунути з Символу вставку «і Сина». Це вже зроблено в Канаді, США і Австралії. У випадку зміни календаря, зокрема на григоріянський, такий крок міг би мати додатковий вимір, спростовуючи неминучі атаки православних на нібито тотальну латинізацію в УГКЦ. Звичайно, дану зміну слід би попередити (як це зробили були канадські владики) посланням з поясненням.

13. Використання інтернету для поширення інформацій про розклад Богослужінь, читання, змінні частини.

14. Відправлення страсних Богослужінь у Великому Пості.

15. Необхідна містагогія у різних формах – пояснення Богослужінь, значення текстів, символіки ритуалів, устаткування, архітектури і риз та правила поведінки у храмі. Містагогію слід практикувати в проповідях, доповідях, інтернеті, друкованих виданнях.

16. Потрібно узгіднювати хоровий спів із всенародним так, аби перший сприяв плеканню другого, а не витісняв його.

17. У біблійних читаннях слід звертати увагу на розуміння вірними священних текстів.

18. Там, де є можливість і потреба, слід правити окремі Літургії для дітей та вірних польської мови.

19. В міру можливостей слід у парафіях плекати повний спектр парафіяльних відправ візантійсько-українського обряду

20. Проповіді мали б бути розумно короткими, стислими, добре підготовленими і присвяченими конкретній темі.

КАТЕХИЗАЦІЯ

21. Пекучою потребою є катехизація дорослих вірних і старшої молоді в різних формах. Вона мала б охоплювати основи віри, історії спасіння, моралі, містагогійне пояснення Богослужб, церковну історію.

22. Варто періодично запрошувати для катехизації щодо основ віри видатних священнослужителів інших католицьких Церков свого права.

23. Слід подбати про збагачення різних форм реколекцій для парафіян.

КОЙНОНІЯ

24. Явність фінансів, статистик і т.п.

Якщо загал вірних мають мати почуття співвідповідальности за Церкву, а зокрема якщо мали б платити постійні внески, бюджет парафії та єпархії мав би бути явним. Так само статистичні дані про кількість вірних (за звітами парохів), число присутніх і причасників у неділю рахування вірних, дані про кількість хрещень, шлюбів і похоронів – мали б бути явними для загалу вірних.

25. Для кращого плекання спільнотного життя слід проводити часті зустрічі душпастирів із парафіянами – у церкві та поза церквою, з нагоди релігійних та національних свят і без особливої нагоди, зустрічі урочисті та розважальні.

26. Цьому ж самому служитимуть спільні виїзди – прощі й екскурсії.

27. Ширше використання електронного зв’язку для спілкування між парафіянами.

ДИЯКОНІЯ

28. Фінансування Церкви.

Потрібно більшу увагу звернути на фінансову солідарність внутрі Церкви – допомогу багатших спільнот біднішим, не лише за допомогою двох збірок у році. Слід принаймні розглянути можливість поступового переходу від «требно-тацової» системи до регулярних внесків парафіян. У США це 5-6 % прибутку, за винятком найбідніших і найбагатших. Такі внески люди, які платять податок від особистого прибутку, могли б собі відрахувати від доходу. Зате не платили б за треби. Це заодно стабілізувало б фінанси, сприяло більшому почуттю співвідповідальности мирян за Церкву та звільнило служіння Таїнств, посвячень і похоронів від асоціяцій з платним ремеслом священика.

29. Потрібно розвивати різні форми зустрічей і допомоги молодих вірним сеньйорам громади, зокрема самотнім і/або немічним.

30. Слід помагати прибульцям з України у вирішенні соціяльних питань.

 МІСІЙНІСТЬ

31. Розвиток парафіяльної мережі.

Тут зокрема ідеться про відгук на духовні потреби наших вірних, що прибули з України. З перспективи Люблинського воєвідства помітна потреба зробити повнокровною парафію в Холмі та заснувати парафію в Замості.

32. Відкритість Церкви до вірних інших ніж українська національностей і мов.

Це стосується перш за все трьох груп: польськомовних вірних, вірних польської національности, вірних які є «лем-лемками». Потреба зайнятися цим питанням очевидна у ситуації, коли 50 % подружжів є мішаними, а проголошена Синодом Єпископів стратегія передбачає «місійність» як складову живої парафії.

33. Для зовнішньої місії потрібно подбати про формування основ тотожности греко-католиків: ознайомлення з засадами віри й моралі та рідною обрядовою традицією.

34. Варто залучати до місійно-євангелізаційної праці серед молоді студентів, зокрема семінаристів і інших адептів богослов’я.

35. Окрему увагу слід звернути на тих греко-католиків (з Польщі та України), які дуже рідко або зовсім не відвідують наших храмів.

36. Парафії повинні не встидатися виходити на зовні, появляти себе у місцевому суспільстві, не цуратися також сучасних «рекламних» засобів, вказуючи на нашу «іншість» як окрему цінність, що збагачує релігійно-культурну палітру суспільства. Повідомляти загал про своє існування й діяльність.

37. Потрібно плекати спільні молитовні та інші зустрічі, прощі тощо з римо-католиками та вірними інших конфесій.

38. Кожен вірний мав би почувати себе і бути місіонером УГКЦ у своєму середовищі.

PROWID


1. Fundamentalne pytannia – czy UHKC w Polszczi stratehiczno zorijentowana na rozwytok, czy na t.zw. «zberihannia» (czytaj: powilnyj zanepad)?
Ce pytannia u switli naszoji realnosty ne maje czysto rytorycznoho charakteru. Wid widpowidi na nioho załeżyt´ napriamok dij u wsich czy majże wsich dilankach.

2. Audyt parafij.
Potribno prowesty doslidżennia parafijalnoho żyttia usich hreko-katłyćkych hromad Polszczi. Jaki je w kożnij parafiji wyjawy relihijnoho żyttia? Skilky wirnych (z urachuwanniam wiku, hromadianstwa, nacionalnoji ta mownoji totożnosty)? Skilky chreszczeń, ditej do perszoji spowidi, uczniw na katechyzaciji, szlubiw, smertej – i jaka dynamika zmin cych czyseł za ostanni roky? U wypadku kożnoji parafiji slid sprobuwaty znajty widpowid´ na pytannia: czy parafija rozwywajet´sia, czy zawmyraje; czy je możływist´ rozwywatysia kraszcze (ewt. zapobihty zapepadowi); czy ce możływo za rachunok zbilszennia narodżuwanosty w mołodych parafijalnych rodynach, czy je perspektywa rozwytku za rachunok prychodu ludej izzowni (imihranty, miscewi «konwertyty»)? Dla kożnoji parafiji slid by zrobyty wysnowok: czy wona pryreczena radsze na zakryttia (jakszczo tak, to prybłyzno koły), czy maje perspektywy rozwytku?

3. Stworennia Archyjeparijalnoji Duszpastyrśkoji Rady.
Rada mała buty stworena 9 rokiw tomu. Ważływo, szczoby wreszti-reszt pokłykaty jiji do żyttia, ne jak formalnu «prykrasu» bez znaczennia, ałe jak dijsnyj doradczyj orhan Władyky.

4. Ustrojewo-administratywni pytannia.
Dosi nałeżnym czynom ne wrehulowana subjektnist´ UHKC w polskomu prawi (UHKC ne maje statusu jurydycznoji osoby) ta jiji zakonna widrubnist´ wid Cerkwy Rymo-Katołyćkoji. Ne ustijnena nałeżnym czynom nazwa Cerkwy i schema nazwy parafiji. Najawnist´ dwoch łysze jeparchij robyt´ nemożływym stworennia Synodu Jepyskopiw Mytropoliji. Tomu-to slid by postaratysia pro stworennia szcze odnijeji abo dwoch jeparchij – jakszczo UHKC u Polszczi maje rozwywatysia. Jakszczo maje ity w protyłeżnomu napriamku – slid załyszyty odnu jeparchiju z mytropołyczym tytułom i z centrom u Warszawi. Prohrama-minimum ce korekcija miżieparchijalnych kordoniw, szczoby Warszawa, Pjaseczno i Łodź buły w odnij jeparchiji. Dla parafij Centralnoji Polszczi warto b stworyty okremyj dekanat, napr. Warszawśko-Lubłynśkyj.

5. Oficijne i widkryte prywernennia swiaczeń odrużenych kandydatiw u preswitery z Polszczi u własnij krajini, a ne poza jiji meżamy.

6. Szyrsze wykorystannia internetu ta ełektronnoji poszty u nałahodżenni zwjazku miż duszpastyriamy i myrianamy.

7. Publikuwannia parafijalnych wisnykiw u interneti.

8. Realna spiwuczast´ wirnych u wyriszenni probłem parafijalnoho żyttia.

9. Stworennia kraszczych możływostej dla uczasty mołodoji czastyny wirnych w parafijalnomu żytti, zokrema w liturhijnij prysłuzi.





LITURHIJA


10. Potreba stworennia liturhijnoji komisiji.
Zhidno z cerkownym zakonodawstwom (u t.cz. i jeparchijalnoho riwnia) taka komisija mała b uże dawno dijaty. Jiji rol u wporiadkuwanni liturhijnoho żyttia ne wymahaje pojasneń.

11. Prowedennia doslidżennia dumky wirnych szczodo liturhijnoho kałendaria.
Slid prowesty zahalne, profesijne, neuperedżene doslidżennia, poperedżene widpowidnoju pidhotowkoju wirnych. U zapytnykach slid predstawyty try rozwjazky: zbereżennia staroho stylu, perechid na kałendar nowojulijanśkyj, perechid na kałendar hryhorijanśkyj. Wirni mały b znaty, u czomu polahaje kożen z warijantiw. Widpowid´ mała b buty podwijnoju, tobto: 1) jak najzrucznisze respondentu i joho ridnym, 2) jakyj warijant respondent uważaje najkraszczym dla UHKC w RP. Ankety mały b takoż urachuwaty wik, oswitu i zajniatist´ opytuwanych.
Z miżkonfesijnoji («ekumenicznoji») perspektywy, jak zdajet´sia, pry ewt. zmini kałendaria warto b mabut´ pryjniaty kałendar neowizantijśkyj, jak aprobowanyj Prawosławnoju Cerkwoju. Ewentualna zmina mała b buty płodom retelnoho wywczennia rezultatiw opytuwannia – z urachuwanniam zokrema toho, jak baczat´ sprawu ne dity (zokrema swiaszczenyczi ta uczni ukr. szkił), studenty czy pensionery, ałe persz za wse ti wirni, szczo praciujut´ za najmom. U parafijach, de pomitne czysło hromadian Ukrajiny, u wypadku zminy slid zabezpeczyty dodatkowi widprawy na 7 sicznia, 19 sicznia i ewt. «staryj» Wełykdeń (jakszczo bude pryjniato kałendar hryhorijanśkyj).

12. Powernennia do perwisnoho tekstu Symwołu Wiry, bez «i Syna».
Nema zaraz nijakych pereszkod, szczoby naszi Jeparchijalni Archyjereji zrobyły riszennia usunuty z Symwołu wstawku «i Syna». Ce wże zrobłeno w Kanadi, SSZA i Awstraliji. U wypadku zminy kałendaria, zokrema na hryhorijanśkyj, takyj krok mih by maty dodatkowyj wymir, sprostowujuczy nemynuczi ataky prawosławnych na nibyto totalnu łatynizaciju w UHKC. Zwyczajno, danu zminu slid by poperedyty (jak ce zrobyły buły kanadśki władyky) posłanniam z pojasnenniam.

13. Wykorystannia internetu dla poszyrennia informacij pro rozkład Bohosłużiń, czytannia, zminni czastyny.

14. Widprawłennia strasnych Bohosłużiń u Wełykomu Posti.

15. Neobchidna mistahohija u riznych formach – pojasnennia Bohosłużiń, znaczennia tekstiw, symwoliky rytualiw, ustatkuwannia, architektury i ryz ta prawyła powedinky u chrami. Mistahohiju slid praktykuwaty w propowidiach, dopowidiach, interneti, drukowanych wydanniach.

16. Potribno uzhidniuwaty chorowyj spiw iz wsenarodnym tak, aby perszyj spryjaw płekanniu druhoho, a ne wytisniaw joho.

17. U biblijnych czytanniach slid zwertaty uwahu na rozuminnia wirnymy swiaszczennych tekstiw.

18. Tam, de je możływist´ i potreba, slid prawyty okremi Liturhiji dla ditej ta wirnych polśkoji mowy.

19. W miru możływostej slid u parafijach płekaty pownyj spektr parafijalnych widpraw wizantijśko-ukrajinśkoho obriadu

20. Propowidi mały b buty rozumno korotkymy, stysłymy, dobre pidhotowłenymy i pryswiaczenymy konkretnij temi.



KATECHYZACIJA


21. Pekuczoju potreboju je katechyzacija dorosłych wirnych i starszoji mołodi w riznych formach. Wona mała b ochopluwaty osnowy wiry, istoriji spasinnia, morali, mistahohijne pojasnennia Bohosłużb, cerkownu istoriju.

22. Warto periodyczno zaproszuwaty dla katechyzaciji szczodo osnow wiry wydatnych swiaszczennosłużyteliw inszych katołyćkych Cerkow swoho prawa.

23. Slid podbaty pro zbahaczennia riznych form rekołekcij dla parafijan.





KOJNONIJA


24. Jawnist´ finansiw, statystyk i t.p.
Jakszczo zahał wirnych majut´ maty poczuttia spiwwidpowidalnosty za Cerkwu, a zokrema jakszczo mały b płatyty postijni wnesky, biudżet parafiji ta jeparchiji maw by buty jawnym. Tak samo statystyczni dani pro kilkist´ wirnych (za zwitamy parochiw), czysło prysutnich i pryczasnykiw u nedilu rachuwannia wirnych, dani pro kilkist´ chreszczeń, szlubiw i pochoroniw – mały b buty jawnymy dla zahału wirnych.

25. Dla kraszczoho płekannia spilnotnoho żyttia slid prowodyty czasti zustriczi duszpastyriw iz parafijanamy – u cerkwi ta poza cerkwoju, z nahody relihijnych ta nacionalnych swiat i bez osobływoji nahody, zustriczi uroczysti ta rozważalni.

26. Ciomu ż samomu służytymut´ spilni wyjizdy – proszczi j ekskursiji.

27. Szyrsze wykorystannia ełektronnoho zwjazku dla spiłkuwannia miż parafijanamy.



DYJAKONIJA


28. Finansuwannia Cerkwy.
Potribno bilszu uwahu zwernuty na finansowu solidarnist´ wnutri Cerkwy – dopomohu bahatszych spilnot bidniszym, ne łysze za dopomohoju dwoch zbirok u roci. Slid prynajmni rozhlanuty możływist´ postupowoho perechodu wid «trebno-tacowoji» systemy do rehularnych wneskiw parafijan. U SSZA ce 5-6 % prybutku, za wyniatkom najbidniszych i najbahatszych. Taki wnesky ludy, jaki płatiat´ podatok wid osobystoho prybutku, mohły b sobi widrachuwaty wid dochodu. Zate ne płatyły b za treby. Ce zaodno stabilizuwało b finansy, spryjało bilszomu poczuttiu spiwwidpowidalnosty myrian za Cerkwu ta zwilnyło służinnia Tajinstw, poswiaczeń i pochoroniw wid asocijacij z płatnym remesłom swiaszczenyka.

29. Potribno rozwywaty rizni formy zustriczej i dopomohy mołodych wirnym seńjoram hromady, zokrema samotnim i/abo nemicznym.

30. Slid pomahaty prybulciam z Ukrajiny u wyriszenni socijalnych pytań.



MISIJNIST´


31. Rozwytok parafijalnoji mereżi.
Tut zokrema idet´sia pro widhuk na duchowni potreby naszych wirnych, szczo prybuły z Ukrajiny. Z perspektywy Lubłynśkoho wojewidstwa pomitna potreba zrobyty pownokrownoju parafiju w Chołmi ta zasnuwaty parafiju w Zamosti.

32. Widkrytist´ Cerkwy do wirnych inszych niż ukrajinśka nacionalnostej i mow.
Ce stosujet´sia persz za wse trioch hrup: polśkomownych wirnych, wirnych polśkoji nacionalnosty, wirnych jaki je «łem-łemkamy». Potreba zajniatysia cym pytanniam oczewydna u sytuaciji, koły 50 % podrużżiw je miszanymy, a prohołoszena Synodom Jepyskopiw stratehija peredbaczaje «misijnist´» jak składowu żywoji parafiji.

33. Dla zownisznioji misiji potribno podbaty pro formuwannia osnow totożnosty hreko-katołykiw: oznajomłennia z zasadamy wiry j morali ta ridnoju obriadowoju tradycijeju.

34. Warto załuczaty do misijno-jewanhelizacijnoji praci sered mołodi studentiw, zokrema seminarystiw i inszych adeptiw bohosłowja.

35. Okremu uwahu slid zwernuty na tych hreko-katołykiw (z Polszczi ta Ukrajiny), jaki duże ridko abo zowsim ne widwidujut´ naszych chramiw.

36. Parafiji powynni ne wstydatysia wychodyty na zowni, pojawlaty sebe u miscewomu suspilstwi, ne curatysia takoż suczasnych «rekłamnych» zasobiw, wkazujuczy na naszu «inszist´» jak okremu cinnist´, szczo zbahaczuje relihijno-kulturnu palitru suspilstwa. Powidomlaty zahał pro swoje isnuwannia j dijalnist´.

37. Potribno płekaty spilni mołytowni ta inszi zustriczi, proszczi toszczo z rymo-katołykamy ta wirnymy inszych konfesij.

38. Kożen wirnyj maw by poczuwaty sebe i buty misionerom UHKC u swojemu seredowyszczi.